Ознаки обмороження й
загального переохолодження:
- шкіра блідо-синюшна;
- температурна, тактильна й болюча чутливість відсутні або різко знижені;
- при відігріванні з’являються сильні болі, почервоніння й набряк м’яких
тканин;
- при більше глибокому ушкодженні через 12-24 ч. можлива поява міхурів із
кров’янистим умістом;
- при загальному переохолодженні дитина в’янула, байдужий до навколишнього,
його шкірні покриви блідий, холодні, пульс частий, артеріальне тиск знижений,
температура тіла нижче 36° С.
Залежно від ступеня
ушкодження тканин і зниження температури тіла, переохолодження й обмороження
діляться на стадії й ступені, які, як правило, можна визначити не раніше чим
через добу, а ми для стислості їх опустимо й розглянемо основні принципи
надання першої допомоги:
Насамперед необхідно
зігріти дитину в теплому приміщенні. Зігрівання ураженої частини тіла повинне
бути поступовим, повільним, переважно пасивним. Неприпустимо (!) розтирати
відморожені ділянки тіла руками, тканинами, спиртом і вуж тим більше снігом!
(Подібні рецепти надзвичайно живучі й дотепер існують у народі.) Справа в тому,
що ці міри сприяють тромбоутворенню в посудинах, поглиблюючи процеси деструкції
уражених тканин.
Потерпілого потрібно
вкутати в теплу ковдру (при загальному переохолодженні) або (при відмороженні)
накласти на уражену частину тіла термоизолирующую ватно-марлеву пов’язку (7
шарів) для кумуляції тепла й запобігання передчасного зігрівання поверхневих
тканин (і, відповідно, утворення перепаду температур між поверхневими й
глубжележащими тканинами). Застосування термоизолирующей пов’язки дозволяє в
кілька разів сповільнити зовнішнє зігрівання ураженої ділянки при забезпеченні
загального зігрівання організму.
Якщо відморожено руку
або нога, її можна зігріти у ванні, поступово підвищуючи температуру води з 20
до 40° С и в плин 40 хвилин ніжно (!) масажуючи кінцівку. На внутрішню поверхню
стегна або плеча можна додатково покласти теплу грілку.
Потерпілому дають
рясне тепле питво – наприклад солодкий чай.
Якщо відігрівання
після відмороження супроводжується помірними болями (дитина поступово
заспокоюється), відновлюються чутливість, температура й кольори шкірних
покривів, самостійні повноцінні рухи, то кінцівку витирають насухо, шкіру
обробляють 70% спиртом (або горілкою) і накладають суху пов’язку з ватою. Вухо,
ніс або щоку рясно змазують вазеліном і накладають суху зігрівальну пов’язку з
ватою. Увага: обморожені ділянки надовго зберігають підвищену чутливість до
холоду, легко піддаються повторному обмороженню й тому надалі мають потребу в
особливо надійному захисті!
• чутливість
обморожених ділянок не відновлюється;
• зберігаються сильні болі;
• зберігається блідість шкірних покривів;
• якщо надавити пальцем на шкіру, а потім забрати палець, кольори шкіри не
міняється;
• з’являються міхури із кров’янистим умістом.
| 