Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От, де люде, наша слава,

Слава України!

Без золота, без каменю,

Без хитрої мови,

А голосна та правдива,

Як Господа слово...

    «Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко значить так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко чк явище велике і вічне – невичерпний і нескінчений. Волею історії він ототожнений з Україною, і разом з її буттям, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі і думи, стаючи до нових скрипалів долі. Він росте і розвивається в часі, в історії, і нам йти і йти до його осягнення» Іван Дзюба. Тож з   метою виховання учнів та забезпечення відзначення 200 - річчя від дня народження Тараса Шевченка в Коломацькому НВК імені Героя Радянського Союзу І Є. Єгорова був розроблений проект «Стежками великого поета», в рамках якого проводяться уроки по класах організована виставка,  учні  писали роботи на конкурс ораторів, «Розкрилля душі». А Сорока Юлія, учениця 9А класу зайняла ІІ  місце в обласному етапі ІV Міжнародного мовно-літературного  конкурсу учнівської та студентської молоді  імені Т. Шевченка, а Титарєва Ірина, учениця 11 класу  зайняла ІІІ місце в обласному етапі ХІV Міжнародного конкурсу з української мови  імені Петра Яцика.

   Узагальнивши  матеріал роботи всіх вчителів та учнів НВК,  була оформлена робота на ХХІ обласну виставку-презентацію педагогічних  ідей  та   технологій  до 200 – річчя до Дня народження Т.С.Шевченка.

У вікні любисток, на підлозі м'ята,

В золотій оправі книга серед книг.

Наче щедре сонце поселилось в хаті,

Як велике щастя стало на поріг.

Мудра, світла книга, — то «Кобзар» Тараса,

На столі, як свято, білий коровай.

І пішло повір'я з дідівського часу,

Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай.